Переваги моделі дропшипінгу:
- Мінімальний початковий капітал: Немає необхідності вкладати кошти в закупівлю товарів, прокат складських приміщень та оренду офісу, що є типовими витратами для звичайних інтернет-магазинів. Однак, додаткові інвестиції все ще потрібні для створення платформи продажів та рекламних кампаній.
- Обмежені ризики: Дропшипер може легко припинити діяльність в будь-який момент, змінити напрямок або перейти до іншого виду діяльності. Оскільки у нього немає великого запасу товарів та значних інвестицій, ризики зменшуються.
- Більше можливостей: Модель дропшипінгу дозволяє вести декілька магазинів з різними категоріями товарів. Можна створити магазин з широким асортиментом, об'єднавши прайси різних постачальників в ніші. Також важливо враховувати ефект довгого хвоста, що дозволяє заробляти на багатьох дрібних продажах завдяки різноманітному асортименту.
- Зосередженість на маркетингу: Освільнивши себе від організаційних аспектів доставки, дропшипер може активно працювати над маркетингом. Це дозволяє зосередитися на просуванні товарів та підвищити прибуток.
Недоліки моделі дропшипінгу:
- Обмежений контроль: Дропшипер не має можливості перевірити якість товару або вплинути на час доставки. Наприклад, перед відправленням неможливо особисто перевірити товар на наявність дефектів. Це залежить від надійності постачальників.
- Ризик ненадійних постачальників: Постачальник може стати конкурентом дропшипера. Він має доступ до контактів клієнтів і може спрямовувати їх на свою пропозицію. Така ситуація загрожує через більш низькі ціни, які він може запропонувати завдяки зниженій націнці.
- Відповідальність за недоліки і помилки: Дропшипер не контролює всі аспекти доставки, але залишається відповідальним перед клієнтами. Конфліктні ситуації з покупцями доводиться вирішувати інтернет-магазину, а не постачальникам, незалежно від того, хто винен у проблемі.